На сьогодні в Україні склалася ситуація, яка виглядає абсурдною і водночас болючою для мільйонів громадян. Водійське посвідчення, замовлене через застосунок «Дія» або Кабінет водія, неможливо отримати інакше, ніж особисто на території України з паспортом.
Жодні довіреності, родинні зв’язки чи пояснення життєвих обставин не мають значення. Формально — цифрова держава, фактично — жорстка бюрократична стіна.
📜 Правове регулювання: що говорить закон
Цю вимогу встановлено Постановою Кабінету Міністрів України № 340
«Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами».
Відповідно до положень цієї постанови:
Водійське посвідчення видається виключно особисто його власнику після пред’явлення документа, що посвідчує особу.
Ця норма застосовується у всіх випадках:
- первинне отримання посвідчення;
- обмін або заміна;
- відновлення втраченого чи викраденого документа;
- отримання посвідчення, замовленого через «Дію» або Кабінет водія.
❗ Отримання документа через представника, навіть за нотаріально посвідченою довіреністю, законодавством не передбачене.
📦 Укрпошта: онлайн-замовлення без реальної доставки
Окремої уваги заслуговує Укрпошта, через яку відбувається доставка посвідчень після онлайн-замовлення.
На практиці це виглядає так:
- посвідчення замовляється онлайн;
- оплачується онлайн;
- відстежується онлайн;
- але отримати його можна лише особисто у відділенні Укрпошти в Україні з паспортом.
Укрпошта не видає водійські посвідчення за довіреністю, незалежно від:
- ступеня родинних зв’язків;
- наявності генеральної або нотаріальної довіреності;
- підтвердження особи через «Дію».
👉 Таким чином, доставка поштою не вирішує проблему, а лише змінює локацію її виникнення — з сервісного центру МВС на поштове відділення.
🌍 Українці за кордоном: виключені з системи
Для громадян України, які проживають за кордоном, ця система означає фактичну неможливість реалізувати своє право на отримання або відновлення водійського посвідчення.
Людина може:
- мати громадянство України;
- мати чинні іспити;
- мати підтверджені дані в державних реєстрах;
- замовити документ через державний застосунок;
…але не мати жодного законного способу його отримати, якщо вона фізично не перебуває в Україні.
⚠️ Війна як фактор, який держава ігнорує
У мирний час така модель уже викликала б питання.
Але в умовах повномасштабної війни вона стає критично небезпечною.
Мільйони українців перебувають за кордоном через:
- бойові дії;
- обстріли та повітряні тривоги;
- загрозу життю;
- відсутність безпечного транспорту;
- фінансові та сімейні обставини.
Для багатьох повернення в Україну — реальний ризик для життя, а не питання зручності. Проте система не робить жодних винятків і не пропонує альтернатив.
🧾 Втрата або крадіжка документів: замкнене коло
Документи губляться, псуються, їх крадуть — це нормальна життєва реальність.
Але якщо водійське посвідчення втрачено за кордоном, людина опиняється в повному глухому куті:
- відновити документ через консульство — неможливо;
- отримати через родичів — неможливо;
- переслати поштою — неможливо;
- легально замінити — неможливо без особистої присутності в Україні.
У результаті люди роками залишаються без документа, який формально їм належить.
🪤 Штучно створена пастка
Складається враження, що держава штучно створила ситуацію, у якій право існує лише на папері.
В епоху:
- електронних реєстрів,
- біометричних документів,
- цифрової ідентифікації,
- застосунку «Дія»,
громадянин все одно змушений ризикувати життям, щоб забрати пластикову картку.
❓ Питання, на яке немає відповіді
Навіщо:
- забороняти отримання документа за довіреністю?
- не дозволяти ідентифікацію через консульства?
- не створити міжнародну доставку?
- ігнорувати війну як об’єктивну обставину?
Це не питання безпеки — механізми контролю існують.
Це питання жорсткої бюрократії, яка не адаптована до реальності.
🧠 Висновок
Сьогодні система видачі водійських посвідчень в Україні — через МВС та Укрпошту — фактично виключає мільйони українців за кордоном з доступу до власних документів.
У країні, що воює і водночас декларує цифрову трансформацію, така практика виглядає несправедливою, застарілою і небезпечною.
Люди не повинні їхати у країну з війною, вибухами та загрозою життю, щоб отримати документ, який їм уже належить.
Навіщо держава тримає своїх громадян у цій пастці?
Питання залишається відкритим.